RDF
Сміттєве паливо (RDF) — паливо, вироблене з відходів, отриманих після переробки твердих побутових відходів (ТПВ) або промислових відходів. Процес виробництва RDF передбачає видалення з відходів неорганічних матеріалів, таких як метали та скло, з подальшою механічною або термічною обробкою для створення паливних блоків або гранул.
RDF можна використовувати в різних промислових процесах, включаючи виробництво енергії. Це альтернативне джерело енергії та спосіб зменшити об’єм відходів шляхом їх ефективної утилізації замість захоронення. Застосування RDF сприяє зменшенню залежності від традиційних джерел енергії та сприяє сталому поводженню з відходами.
Буріння свердловин
Перевага використання біогазових реакторів для переробки органічної фракції ТПВ полягає в тому, що газ продовжує вироблятися навіть через 30-40 років. Поки надходять нові відходи, біогаз залишається доступним. Натомість сміттєзвалища вичерпують газ через 3-7 років. Тим не менш, завдяки меншій собівартості метод вилучення звалищного газу також залишається затребуваним.
За структурою полігони ТПВ, призначені для збирання та вилучення газу, поділяються на два види: організовані та неорганізовані.
Звалища виробляють подібний біогаз і відбуваються ті самі процеси анаеробного бродіння, що й на біогазових установках. Різниця в тому, що в біогазових реакторах ці процеси прискорюються, а на звалищах сповільнюються.
1. Організований полігон
При розміщенні на організованому полігоні в тіло майданчика вбудовуються перфоровані труби для ефективного збору біогазу. Сам полігон гідроізолюють з усіх боків, включно з верхом. Такий підхід запобігає витоку біогазу зі звалища, максимізуючи вихід газу. Організовані звалища мають значну глибину, часто до 80-100 метрів. Процес управління відходами зазначає, які матеріали надходять у різні секції звалища і коли. Біогаз з такого полігону можна отримати протягом 8-12 років.
На організованих полігонах ТПВ вертикальні труби можна прокладати при встановленні майданчика або бурити після його заповнення.
2. Неорганізоване сміттєзвалище
На неорганізованих звалищах відходи просто накопичуються без використання горизонтальних труб і, часто, без гідроізоляції. Глибина таких полігонів коливається від 20 до 40 метрів, а виробництво біогазу займає близько 3-5 років.
При неорганізованих звалищах бурять свердловини і встановлюють вертикальні труби. Верх кожної свердловини бетонується, відстань між свердловинами 15-25 метрів. Площа кожної свердловини повинна покривати простір між сусідніми свердловинами.
Біогаз відбирається з вертикальних труб і направляється в газові колектори. Далі газ проходить процедури дегідратації, очищення від домішок, стиснення і надходить у генератор або факел.
Характеристики полігонного біогазу включають низький вміст метану (30-45%) і високий рівень домішок, таких як сірководень в діапазоні 3000-5000 ppm. Це вимагає ефективної фільтрації газу.
№1
Повний комплекс послуг від однієї компанії - від первинної оцінки до введення в експлуатацію.
№2
Нестандартні та унікальні рішення із застосуванням досвіду світових лідерів.
№3
Ми приділяємо увагу оптимальному балансу капітальних і експлуатаційних витрат.
№4
Гарантований результат у досягненні показників якості, необхідних Вашому підприємству.
